?

Log in

Вчера в 15:00 Св. Синод Болгарской православной церкви опубликовал резкое заявление по поводу состоявшего на о Крит Всеправославного собора, объявив последний "ни Великим, ни Святым, ни Всеправославным". Критике также подвергся документ «Отношение Православной церкви к остальному христианскому миру».

Текст Мнения Св. Синода в моем переводе доступен здесь.

"II. Основный вывод
Проведенный на острове Крит Собор не является ни Великим, ни Святым, ни Всеправославным:
1. Ввиду неучастия в нем ряда Поместных автокефальных церквей, а также ввиду допущения организационных и богословских ошибок. Вопреки этому мы уважаем и ценим усилия всех организаторов и участников его проведения.
2. Внимательное исследование документов, принятых Собором на о. Крит, приводит нас к тому выводу, что некоторые из них содержат несоответствия православному церковному учению, догматическому и каноническому преданию Церкви, духу и букве Вселенских и Поместных соборов.
3. Принятые Собором на о. Крит документы подлежат дальнейшему богословскому обсуждению с целью исправления, редактирования, внесения правок или замены другими (новыми документами) в духе и предании Церкви."
Presently we are witnesses of two contrary tendencies. The first one is centripetal, I mean the process of supplanting of dialects and regional speech features by so-called nationwide literary languages, which began simultaneously to the forming of national states in XVIII and XIX centuries and continues hitherto.
The second one is centrifugal. It appears as an answer to unification process. The Europeans living in a huge unified state called EU want to underline their local peculiarity. They begin to wear their national costumes (even in only one detail, like embroidered shirts or chemises), to renew relics of the past, to use local dialects, the dialects are included in school programs. I think that a man wants to express his individuality, and an availability of in-hose enables him to do it in the simplest way, that is by speaking in his local dialect, if he doesn’t want to be bothered or if he is not mental capable to use a literaly language.
I suppose that both tendencies are equivalent, because you know, states in Europe arise in XXI century too, near borders of EU.
После публикации в статье «Плагиатчик в госкомиссии, или Снова на те же грабли?» сравнительной таблицы текста Гавриила Кризины, с одной стороны, и текстов подлинных авторов, с другой, а также заявления д. ф. н. Вадим Лурье (ученого с мировым именем) о том, что Кризина заимствовал у него 10 % текста, ужгородский «профессор» сподобился дать следующий ответ (орфография и пунктуация оригинала):
«Про брехню Бея, повторюсь:
1. Я не викладач Карпатського університету ім. А.Волошина;
2. Моя книга - не є текстом докторської роботи;
3. Мій науковий богословський рівень визнали найкращі богослови головних конфесій України та релігієзнавці (у т.ч. і Ю.П. Чорноморець) і я отримав державний диплом кандидата наук з богословя».


Read more...Collapse )
Сайт Пестряковского благочиния Кинешемской епархии Ивановской митрополии Московского патриархата буквально пестрит набором оккультных тезисов и учений. Здесь опубликованы материалы самого разного авторства, но появление любого материала согласовано с прот. Игорем Иудиным.


Чему Игорь Иудин научит этих детей?
Read more...Collapse )

Об авторе всего этого на Правмире:
Еще в начале девяностых годов директор Нижегородского техникума легкой промышленности Игорь Анатольевич Иудин не думал о священстве. Один раз он уже поменял профессию. Закончив Горьковскую консерваторию по классу скрипки, работал в оркестре. Но в 1966 году родился второй сын, и зарплаты стало не хватать — музыкантам и тогда платили немного.

 
Заслужений працівник культури Наталя Петій-Потапчук, на своїй сторінці в Фейсбуці вчора похизувалася нагородою для артистів Заслуженого академічного Закарпатського народного хору, безперечно заслуженою, але отриманою з неналежних рук.
Від єпископа УАПЦ Віктора Бедя цілий хор отримав нагрудний знак доктора богослов’я другого ступеня. Вже це здається дивним: весь хор богословів? Це в найкращих радянських традиціях було: «Трудового Червоного прапору газета…», а тепер «Нагрудного знаку доктора богослов’я Заслужений хор…»?
Але наймилішим в цьому випадку є те, що ця нагорода – від УПЦ, про що свідчить напис на коробці «УПЦ. Ужгородська українська богословська академія ім. свв. Кирила і Мефодія».
Нагадаємо, що цей заклад рішенням Синоду УПЦ в 2014 р. був ліквідований.
Отже, не ставлячи під сумнів заслуги хору, треба констатувати, що або Віктор Бедь трішечки забувся, хто він, та до якої конфесії належить, або просто потік фінансів від здобувачів легких ужгородських титулів настільки висхлий, що Бедєві вже бракує грошенят на нові коробочки. Тому він змушений видавати ордени не УАПЦ, а УПЦ, та ще й від ліквідованої академії.


Вот меня почтил вниманием цельный академик не просто казацких наук (как Виктор Бедь), а ничего себе - бедевской Международной академии богословских наук (у которой даже сайта нет) Андрей Мельков.
Но разве он сказал хоть что-то по сути моего комментария к его "докторской диссертации"? - Нет, узрел ссылки в комментариях, и заявил, что тексты, выходившие под его именем ему приписали злые негодники - модераторы соответсвующих сайтов.а
А сам он - ай да лапочка, не удержался и похвастался - за это время сподобился выучить украинский язык.
Но раз Мельков такой уж противник плагиата, каким же ветром это его в Ужгород да занесло?
И где и когда я Кризину или Бедя грязью полил? Разве назвать преступление преступлением, а вора - вором, значит полить грязую? А разве Бедь не академик казазкой академии?
Тогда что же г-н Мельков понимает под честностью?


Кстати, это позволит освежить г-ну Мелькову память:



И вот еще, что касается авторства последней статьи Мелькова на бедевском сайте: насколько человек, закончивший с отличием исторический факультет Московского педагогического государственного университета (МПГУ), первым по разрядным спискам Коломенскую Духовную Семинарию, станет называть своей Alma Mater ужгородскую клепальню церковных дипломов?

Если копнуть глубже, то можно обнаружить, что Мельков владел украинским уже в далеком 2008 г.


А вот еще и о МАБН нашлось: конечным бенефициаром этого "научного учреждения" является 90-летняя мать Виктора Бедя Екатерина Кирилловна Чаплай, которая, к тому же, еще и директор газеты "Серебрянная земля".
Я в этом вижу кризис доверия у В. В. Бедя, который не желает никого впускать в свою "образовательную" империю. Неужели нет никого, кроме престарелой матери, кому этот человек мог бы хоть что-то доверить?
Второго ноября Виктор Васильевич Бедь опубликовал на сайте «Богословская мысль в Украине» заметку, в коей выразил возмущение тем, что комиссия МОН по государственному признанию документов о научных степенях и ученых званиях, выданных высшими духовными учебными учреждениями, отказалась признавать степень доктора богословских наук за его подопечным.

Попробуем абстрагироваться от подковерных игр и вчитаемся в докторскую диссертацию некоего Андрея Мелькова, который является не только «ужгородским доктором богословских наук», но и президентом Института современных гуманитарных исследований, кандидатом филологических наук и профессором.
Однако перед диссертацией попытаемся набросать портрет доктора богословских наук ужгородского разлива. Для вящего понимания, кто такой г-н Мельков, стоит кое-что узнать и об институте. Согласно данным официального сайта: «Автономная некоммерческая организация "Институт современных гуманитарных исследований" зарегистрирована Главным управлением Министерства юстиции Российской Федерации по Москве 15 февраля 2012 года». Т. е. это примерный аналог общественной организации. Вот какое определение приводит Википедия: «Автономная некоммерческая организация — не имеющая членства некоммерческая организация, учрежденная гражданами и/или юридическими лицами на основе добровольных имущественных взносов в целях предоставления услуг в области образования, жизнеобеспечения, здравоохранения, культуры, науки, права, физической культуры и спорта и иных услуг»
В 2016 году А. Мельков избран действительным членом-академиком Международной Академии Богословских Наук (президентом которой является В. В. Бедь).
Read more...Collapse )
Архієп. Мстислав після засідання Синоду та вибачень предстоятеля таки згадав, що він дійсно трішечки (порушив лише кілька апостольських правил, за котрі мав би бути відлучений) побешкетував у ресторації в Тернополі. Навіть на камеру ТСН вибачення попросив.
Але інколи краще жувати, ніж говорити (див. відео 4:15-5:20):
– Як людина приїжджає з дороги – їсти хоче, ну а потім … все, – розповів владика.
– А хто там кого зачіпав? – запитав журналіст.
– Маєте відео, перегляньте, будете бачити, – відповіло високопреосвященство. – Я все зі смиренністю сприймаю, і вже не такий я поганий, як мене розмалювали.
Остання фраза цього «вибачення» перекреслює все. Це ж не він поганий, це все журналюги-пройдисвіти поперекручували. А сам владика, звісно ж, невинна лялечка. Добре, що не сказав, буцімто це все наклеп. А щирість такого "покаяння" просто зашкалює.
Але і «недорішення» синоду так само свідчить про моральний образ першопастухів (=архіпастрів) УАПЦ. Невже вони гадають,що можна увесь світ вважати баранів, котрі проковтнуть усе, що їм подадуть?
Навіть якщо вони не вірять абсолютно неупередженій відеокамері, котру неможливо запідозрити в якомусь особливому ставленні до Мстислава, якщо вони зневажають навіть церковні канони, котрі велять заборонити його у служінні, ці наглядачі (бо так з грецької перекладається слово «єпископ») мали б принаймні відсторонити гультяя від служіння, хоча б для людського ока, але ж навіть цього не було зроблено. Монаха Мстислава відправили до монастиря. Покарання з покарань. За кого ж УАПЦ тримає своїх віруючих?
Зазвичай зі словом «енергія» людина зустрічається ще в шкільному курсі фізики, де вводяться поняття кінетичної та потенційної енергії, а потім . Відповідно до словникового (вікіпедійного, але цілком достатнього у нашому випадку) визначення, енергія «це скалярна фізична величина, загальна кількісна міра руху і взаємодії всіх видів матерії. Енергія не виникає ні з чого і нікуди не зникає, вона може тільки переходити з одного стану в інший (закон збереження енергії)». Потім школярі починають розрізняти кілька типів енергії: механічну, електромагнітну, хімічну, ядерну, теплову та ін.

Вочевидь, під впливом шкільного уявлення про електричний струм, котрий можна накопичувати, з блискавок як дуже видовищного способу передачі електроенергії, виникло і окультне розуміння «енергії», як певної «сили», або «мани», котру також можна накопичувати та витрачати (порівняй поняття «енергетичний вампір»), котра як блискавка вдаряє у магічних обрядах… В магічно-православній мові замість слова «енергія» використовується слово «благодать», і саме в магічному ключі часто-густо розуміється освячення Церквою предметів: ніби їх «зарядили» божественною енергією-благодаттю.

Для богослова найважливішим є первісне значення цього слова, котре українською можна перекласти просто як «дія»[1]. Наведу переклад цього слова з Давньогрецько-російського словника Дворецького:
ἐν-έργεια
1)      действие, деяние (ἐνέργειαι σπουδαῖαι Arst.);
2)      деятельность (характера), активность, живость (μεταβάλλειν εἰς ἐνέργειαν ἐξ ἀργίας Arst.);
3)      сила, мощь (ἐ. ἐναγώνιος Diod.): κατὰ τὴν (κατ᾽) ἐνέργειαν NT согласно, тж. в силу или в меру (чего-л.);
4)      филос. энергия, сила в действии, (осуществлённая) действительность: ἡ ὕλη ἐστὶ δυνάμει, ὅτι ἔλθοι ἂν εἰς τὸ εἶδος ὅταν δέ γ᾽ ἐνεργείᾳ ᾖ, τότε ἐν τῷ εἴδει ἐστίν Arst. материя существует в возможности, так как может облечься в форму; когда же она существует в действительности, тогда она форму (уже) приобрела.

Етимологічно, слово ἐνέργεια походить від ἐργᾰσία (робота, праця), ἐργάζομαι (працювати, робити, обробляти).

Це поняття має давню історію. Це Аристотель в Метафізиці, формуючи вчення про можливості і здатності, вживає слово ἐνέργεια в сенсі здійсненності сущого, протиставляючи його «сущому в можливості» (Arist. Met. IX 6. 1048a 30-35). Рух та зміни речей, у разі відсутності зовнішнього втручання, зумовлено «енергією», що міститься у самих речах, та перебуває чи у стані дії (ἐνέργεια), чи у стані можливості дії (δύναμις).
Свят. Василь Великий у Посланні 234 пише, що до нас сходять Божественні енергії, тоді як Його сутність залишається для нас недосяжною. Тобто, за думкою святителя, ми отримуємо діючі в нас дари Св. Духа, благодать, що навертають наші думки та справи до Бога. Серйозну увагу цьому терміну приділив також свят. Григорий Палама, а питання, що їх зачепив цей святитель, в подальшому розглядались і на кількох Помісних соборах[2], визначення котрих для православних мають майже догматичне значення.
Нажаль, під впливом засобів масової інформації в суспільній думці домінує саме окультно-магічне розуміння енергії як електроструму, але на духовному рівні. Окультний елемент тут найвиразніше виражається саме в безособовості цієї енергії, це певна «енергія в природі» чи «енергія природи», тоді як в богослов’ї енергія – це завжди чиясь дія.

В Сімнадцяту Неділю по Зісланні Святого Духа (16 жовтня) у Патріаршому соборі  УГКЦ владика Йосиф (Мілян) на проповіді (11:39-11:58) заявив: «І якщо кожен з нас о 9 годині промовить бодай коротесеньку молитву, ця енергія, піднесена до Бога у молитві, відіб’ється нам Божим миром». Звісно, проповідь, тобто усний виступ, а не ретельно вичитаний трактат, допускає неточності у формулюванні, але за невивіреними богословськими термінами може стояти не лише певна неуважність чи необережність, але і хибні концепції, за якими може таїтися єресь.
З одного боку, молитва і є однією з енергій=дій людини, але вл. Йосиф розрізняє молитву і енергію, для нього це не одне й те саме. А «відбивання енергії» – це, все ж таки, здебільшого окультний термін, навіть якщо йдеться про Божий мир. Звісно, я не думаю, що поважний ієрарх УГКЦ вкладав в свою проповідь саме магічні сенси, але, боюся, велика кількість його мирян могла почути саме їх, навіть не усвідомлюючи цього.




[1] Докладніше можна прочитати тут: Танев С. Понятие энергии в византийском богословии и в физике / Труды КДА, 21 (2014), с. 85-103. - https://www.academia.edu/10073057/
[2] Дещо є тут: Отрывки Соборного томоса 1351 г. - https://www.academia.edu/7667282/
Лише після того, як неподобні дії архієп. Мстислава («обжиманси» та бійка в клубі) стали предметом пильної уваги журналістів одного з телеканалів, тобто тоді, коли струсячу політику продовжувати було вже нестерпно, сьогодні «архиєрейський Собор вирішив відправити архиєпископа Тернопільського і Подільського Мстислава на покаяння в один із монастирів УАПЦ на місяць. Тимчасово виконувати обов’язки керуючого буде митрополит Галицький та Івано-Франківський, керуючий Івано-Франківською єпархією УАПЦ Андрій (Абрамчук)», - повідомило РІСУ.

Отже, здається, владики таки прислухалися до троль-заяви пані Наталії Шевчук, котра закликала: «Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія закликає Предстоятеля УАПЦ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Макарія та Архиєрейський Собор нашої Церкви УТРИМАТИСЯ від розгляду даного інциденту у церковному суді та НЕ ЗАСТОСОВУВАТИ стосовно архиєпископа Мстислава та його кліриків канонічних санкцій, що відповідають задокументованим на відео канонічним порушенням».

З одного боку владик можна зрозуміти: керуючись бажанням зберегти барана вівцю, що впала, вони застосували принцип ікономії, вочевидь, усвідомлюючи, що коли будь-хто з них потрапить у халепу, колеги збережуть честь мундиру.

З другого боку, існує і принцип акривії, і тоді, відповідно до Правил святих апостолів:
– прав. 27: за бійку священнослужитель має бути позбавлений сану;
– прав. 42: за пияцтво священнослужитель має бути позбавлений сану;
– прав. 54: за посиденьки у корчмі (=клубі), якщо не за потребою в дорозі, священнослужитель має бути позбавлений сану.

Отже, не уклавши покарання за канонами, «соборяни» самі відступили від церковно-канонічного права, підтвердивши тим самим, «що УАПЦ наразі не є канонічно визнаною Помісною Церквою світового православ’я, а, отже, формально не зобов’язана ЗАВЖДИ та В УСЬОМУ діяти у точній відповідності до канонічного права Православної Церкви» (заклик із тієї самої заяви пані Наталії). Таким чином, УАПЦ зробила ще один крок у бік віддалення від світового православ’я.
Особливо інтригує такий пункт покарання як заслання до монастиря, адже із 13 монастирів, що їх має УАПЦ, усі 13, за свідченням моїх знайомих з цієї конфесії, існують лише на папері. І взагалі, хиба ж це покарання для монаха – відправка до монастиря?

А якщо ж вчитатися в протокол Собору, питань виникає ще більше:
«1. Для вивчення оприлюдненого в програмі «ТСН-тиждень» епізоду створити комісію в складі:
- Високопреосвященніший Андрій, митрополит Галицький, керуючий Івано-Франківською єпархією – голова комісії;
- Преосвященніший Віктор, єпископ Мукачівський і Карпатський;
- Митрофорний протоієрей Микола Кавчак, член Патріаршого суду;
- Митрофорний протоієрей Роман Козак, член Патріаршого суду.
2. Священнослужителів, дії яких стали спокусою для віруючих, відсторонити від виконання пастирських обов’язків; Високопреосвященнішому Мстиславу, архієпископу Тернопільському і Подільському, для молитовного покаяння визначити один з чоловічих монастирів УАПЦ.
3. Доручити Високопреосвященнішому Андрію, митрополиту Галицькому, керуючому Івано-Франківською єпархією, духовно опікуватися Тернопільською і Хмельницькою єпархіями
».

В заяві секретаря Патріархії УАПЦ отеця Віталія Даньчака йшлося про місячний термін «покарання». Проте в рішенні про жодний термін не згадується. Не визначено конкретне місце – до котрого саме монастиря має податися буйний архієрей. Чи відсторонений Мстислав від управління кафедрою (бо він може молитовно каятися і сидячи на Горньому місці), чи заборонений він в служінні? Котрі саме священнослужители (вони ж мають носити певні християнські імена) відсторонені «від виконання пастирських обов’язків», на який термін, і чи заборонені вони в служінні.
А ще незрозуміло, навіщо комісії розглядати сюжет, невже він незрозумілий? Скоріше, треба вивчити поведінку кліриків, та представити результати на церковний суд. Але «вирок» вже винесено.

Ситуацію трохи виправив предстоятель УАПЦ митрополит Макарій, який заявив, що відсторонення «може бути тільки початком санкцій, котрі розглянуть за підсумками роботи спеціально створеної комісії. Результати представлять на розгляд керівництва УАПЦ не раніше, ніж через місяць».

Tags

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com

Latest Month

November 2016
S M T W T F S
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930