Илья Бей (illyabey) wrote,
Илья Бей
illyabey

Новий Митрополит Мінський — нарешті білорус, але лукашист, якого спустили з Москви

По-перше, у внутрішньополітичному сенсі нічого не зміниться. Як прокоментував "Белсату" отець Олександр Шрамко, якого у 2018 році якраз митрополит Павло заборонив у служінні за критику церковних верхів, «Веніамін – це прихильник державної лукашенківської ідеології, – Це лукашист. До Білорусії він прихильний в такій же мірі, як і Олександр Лукашенко».

По-друге, сама процедура призначення нового митрополита Мінського в Москві була наругою навіть над тими мізерними правами Екзархату, що закріплені в статутних документах РПЦ.

Як зазначив відомий релігієзнавець Ілля Бєй в ексклюзивному коментарі Churcher, Гундяєв і Ко в рішенні про заміну білоруського екзарха вийшли за рамки своєї компетенції й тим самим порушили власний Статут.

“Екзархом зазвичай називають старшого єпископа окремого церковного округу (екзархату), розташованого за межами країни основної юрисдикції даної помісної церкви (патріархату). У цього округу, відповідно до Статуту РПЦ, є лише імітація автономії, яка полягає у тому, що збори єпископів цього округу називаються грецьким словом "Синод", і що цей Синод робить подання до Синоду РПЦ і патріарха Московського про архієреїв і єпархії. Все це регулює гл. XIII Статуту РПЦ.
З одного боку, в ньому як би сказано, що Гундяєв може зі своїм московським Синодом безпосередньо призначати екзарха: "Екзарх обирається Священним Синодом і призначається Патріаршим Указом" (п. 9). З іншого боку, "Екзарх є єпархіальним архієреєм своєї єпархії" (п. 10). Але подання єпархіальних архієреїв належить до компетенції Синоду Екзархату: "Єпархіальні та вікарні архієреї Екзархату обираються і призначаються Священним Синодом за поданням Синоду Екзархату" (п. 12). Пункти 10 і 12 роз'яснюють механізм, передбачуваний у п. 9.
Крім того, згідно з даними офіційного сайту БПЦ, останнє засідання її Синоду відбулося 9 квітня і було присвячено загрозі коронавірусу”, ­- зауважив експерт.

З цього магістр богослов’я Ілля Бєй робить такі канонічно-адміністративні висновки:
“Все викладене дозволяє займати таку позицію: 1) оскільки відповідно до п. 10, екзарх є архієреєм своєї єпархії, він не може бути призначений із-за меж Білорусі або переведений за її межі; 2) оскільки обрання архієреїв БПЦ відбувається за поданням Синоду Екзархату, а ніяких кадрових засідань Синоду не було, то й жодних кадрових змін в БПЦ бути не може.
Колізія ж полягає в тому, що в московському читанні п. 9 влада Гундяєва над Білоруссю абсолютна, і він може приймати в ній будь-які кадрові рішення, не питаючи думки білоруського Синоду.”

“Крім того, як завжди, практика РПЦ тут розходиться з давніми традиціями, за якими архієрея обирають з-поміж себе єпархіальні збори, а переведення з кафедри на кафедру без надзвичайних обставин заборонено” - нагадує релігієзнавець.

На запитання Churcher про те, що можуть зробити в таких умовах білоруські архієреї, він відповів наступне:
“Природно, у білоруських єпископів є вибір. Можна удати, що Москва буде їм безпосередньо диктувати свою волю, ставити над ними начальником того, кого забажає, і плювати на ті права екзархату, якими сама їх і наділила. Можна зібратися на Синод Екзархату (і для цього обрати з-поміж себе тимчасового головуючого, яким не повинні бути ні Павло, ні Веніамін), і подати свою кандидатуру Москві. А можна прийняти пропозицію патріарха Варфоломія й увійти до складу оновленої Київської митрополії Вселенського патріархату, з якої вийшло вже дві помісних Церкви: Польська Автокефальна Православна Церква та Православна Церква України”.

Який шлях оберуть ієрархи БПЦ — побачимо.
Tags: Беларусь, Церковныя вѣсти
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments